термічний

-а, -е, спец.

Пов'язаний з теплотою, з використанням теплової енергії; тепловий. || Признач. для теплової обробки металів.

••

Термі́чна дисоціа́ція — дисоціація, зумовлена нагріванням речовини.

Термі́чна піч — промислова піч для термічної або хіміко-термічної обробки металевих виробів.

Термі́чна сті́йкість — здатність матеріалів витримувати різкі коливання температури, зберігаючи незмінними свою структуру та властивості.

Термі́чний ана́ліз — один з основних методів фізико-хімічного аналізу, за допомогою якого встановлюють температуру фазових перетворень, напр. плавлення і кристалізації.

Термі́чний еква́тор — паралель з найвищою пересічною температурою повітря (місячною або річною).